Даний текст підпадає під директиву №██5-46 всі хто ██ його повинні бути ████

Фіни з Remedy Entertainment, звільнившись від ланцюгів Microsoft і серйозних бюджетів, спробували створити заплутану сюжетну лінію про секретні експерименти, урядові агентства та паранормальні активності. Загорнута в оболонку динамічного шутеру від третьої особи з елементами пригоди гра йде шляхом мильних опер.

У нас все під контролем?

Control розповідає історію дівчини Джессі Фейден, яка відправляється в Федеральне бюро контролю на пошуки свого брата Ділана. І все б нічого, але Бюро займається дослідженням паранормальних явищ, і взагалі це закритий об’єкт, який, раптом, знаходиться прямо на Манхеттені. Відразу помітно що розробники надихались SCP Foundation та черпали звідтам тонну речей.

Співробітники Бюро відшукують по світу незвичайні предмети, котрі з різних причин захопили потойбічні сили, доставляють їх у лабораторію і вивчають. Така ж доля чекає і людей, які проявляють паранормальні здібності. І на думку Джессі, її брат Ділан знаходиться в стінах Бюро.

Джессі потрапляє в Бюро в момент, коли в ньому не все гаразд. На свободу вирвалося щось, що перетворює співробітників в щось на кшталт зомбі з надприродними здібностями: вони можуть літати, кидатися в героїню предметами, вибухати на місці.Крім того, багато хто цілком непогано користуються табельною зброєю.

Ні, не під контролем

Джессі змушена взяти на себе управління офісом, очищаючи багатоповерховий будинок “Найстаршого Дому” сповнений заражених “Шипінням” працівників.

На початку Джессі обмежена в ресурсах, вона має лише телекінез і пістолет, але через якийсь час, рухаючись по сюжету і виконуючи побічні завдання, дівчина вчиться швидко переміщатися, отримувати контроль над противниками, створювати щити з уламків і недовго левітувати.

Втім, з усіх цих здібностей дійсно важливою залишається лише можливість кидати в супротивників шматки цементу, балони та електричні генератори. Все інше виглядає як спроба обгрунтувати прокачування, яке доступне тільки в певних точках карти.

Там ви можете поліпшити поточну зброю або відкрити її нові форми, на кшталт потужного аккумулятивного снаряду або аналога дробовика. Правда за раз ви можете нести тільки дві версії зброї.

Вже згадане дерево вмінь дозволяє вам збільшувати здоров’я, швидкість перезарядки енергії, силу кидка або можливість перехоплювати гранати і ракети. Окремо можна прокачати метання мертвими тілами ворогів чи кінетичний удар об землю.

Численні модифікації для тіла або зброї дають вам надбавку до основних характеристик або здібностей, але, крім своїх рідкісних елітних версій, вони практично ні на що не впливають або не приносять користі, як і щити або захоплення свідомості знесилених ворогів.

Фактично в грі найкраще працюють механіки жбурляння, що знищують захищених ворогів з одного удару, швидкі переміщення і стрільба з енергетичної зброї.

Я хочу взяти все під контроль!

Битви вийшли динамічними і захоплюють унікальними світловими ефектами та красивими вибухами з численними спотвореннями простору.

На жаль, з часом ви розумієте, що всі сутички схожі одна на одну, включно з рідкісними сутичками з босами. Ви раз за разом закидаєте противника предметами і добиваєте зі зброї, ховаючись за укриттями або ухиляючись від ракет.

Противники намагаються бути різноманітними: хтось відновлює здоров’я товаришам, інші служать вибуховими камікадзе, літають в повітрі або викликають на допомогу щити і телекінез. Але в грі явно не вистачає складності. Використовуючи єдину тактику, все вирішується вкрай просто, а в Control немає рівнів складності, котрі б змінювали навички ШІ.

Локації виглядають симпатично завдяки відмінному освітленню та красивим відзеркаленнями, намагаються здаватися різними за рахунок косметичних перетворень, але занадто однотипні для повноцінного пригоди. Розробники намагаються зробити свою версію метроідваніі, поєднуючи зони що поступово відкриваються ліфтами і скороченнями, але чим довше ви граєте, тим сильніше відчувається нестача навичок і бюджету.

Можливість літати в теорії повинна була відкрити нові опції для вивчення рівнів, але фактично  ви робите це лише в одному місці за сюжетом. До того ж ви не можете злетіти, якщо вже падаєте в прірву, що сильно і неправильно вас обмежує.

Поставлені перед вами завдання теж досить однотипні. Іноді трапляються непогані загадки з телекінезом і предметами, але в основному «знищити», «доставити» і «забрати» — ось і всі варіанти місій, загорнуті в тканину загадковості і спогадів минулого.

Механіка з готелем, де потрібно виставляти предмети в різних кімнатах заради ключа від потрібних дверей, набридає вже на третьому заході, а за п’ятнадцять годин гри вони дуже часто повторюються.

Противники вважають своїм обов’язком з’явитися з повітря, уповільнивши ваше пересування, навіть якщо ви вже зачистили рівень  кілька разів. А чому б і ні? Ви ж любите кидати меблі в натовп невдах.

Проте, є в грі і справді вражаючі моменти, на кшталт рівня-лабіринту з музикою Poets of the Fall, містичного початку, прибиральника Ахті, кількох яскравих галюцинацій і жартів.

Щоб додатково оживити рівні, автори розкидають по ним численні записки, фільми і довідки.

Контроль?

Безумовно, фінська компанія створювала свій новий продукт в умовах серйозної економії, намагаючись впихнути величезну ідею в скромний бюджет. В результаті ми отримали атмосферу і заплутаний сюжет зз сумним фіналом, однотипні локації з красивим руйнуванням і головну героїню з купою здібностей, створених для галочки. Можливо, скоротивши розмір ігрового світу і краще перепакувавши історію вони могли б домогтися зовсім інших результатів. Шанувальники жанру шутерів від третьої особи все ж можуть спробувати Control, але краще зробити це на розпродажі.